Великі перспективи малого бізнесу

Протягом останніх півтора року стосунки влади і бізнесу суттєво змі-
нилися — як в масштабах країни, так
і в масштабах області. Звісно, багато
проблем залишилося, однак у бага-
тьох сферах бізнесменам, особливо
«малим» та «середнім», жити стало
легше.

Про стан та проблеми малого біз-
несу у Львівській області розповідає
начальник головного управління еко-
номіки ЛОДА Микола ВОЗНЮК.


— Миколо Андрійовичу, як загалом
виглядає малий бізнес Львівщини з
точки зору статистики?

— В області функціонують понад 95,6
тис. суб’єктів малого бізнесу (фізичних та
юридичних осіб), що на 6,4% більше, ніж у
відповідний період минулого року, в тому
числі — 17 тис. малих підприємств та 78,6
тис. — підприємців — фізичних осіб.

У малому бізнесі зайнято 204 тис. осіб,
що на 1,6% більше, ніж у 2004 р., з них на
малих підприємствах — 126 тис. осіб.
За формами власності найбільше
працюючих зайнято на приватних підпри-
ємствах — 92% (118 тис. осіб), державних
— 1,6% (2 тис. осіб), комунальних — 6,4%
(9 тис. осіб).

Суб’єктами бізнесу у 2005 році ство-
рено 26606 робочих місць (+29% до
2004 р.)
Дедалі відчутнішою є участь малого
бізнесу в доходах місцевих бюджетів.
Питома вага надходжень у Зведений бю-
джет Львівської області становить 20%,
що на 0,16% більше, ніж у 2004 р., в тому
числі внески підприємців — фізичних осіб
— 4,4%.

Малими підприємствами реалізується
понад 16,7% загальнообласного обсягу ре-
алізованої продукції (робіт, послуг).
В середньому на 10 тис. осіб наявного
населення регіону припадає 64 малих
підприємства, що вище від середнього по-
казника по Україні. Середньоукраїнський
показник становить 60 одиниць.


— А як із підтримкою підприємниц-
тва з боку держави?

— Створено протягом 2005 року 5 аген-
цій регіонального розвитку, у поточному
році заплановано ще 4 АРР.
В області створено мережу регіональ-
них фондів підтримки підприємництва в
районах і містах обласного значення, де на
реалізацію заходів регіональних програм
з підтримки розвитку малого підприємництва передбачено 777,9 тис. грн., в тому
числі на виконання заходів Регіональної
програми на 2005 р. в обласному бюджеті
було передбачено 300 тис. грн., які пов-
ністю використано згідно з Напрямами
використання коштів обласного бюджету
на підтримку малого та середнього під-
приємництва. На 2006 рік передбачено
300 тис. грн.

— Чи є якісь позитивні результати
прискореного перегляду регуляторних
актів у сфері господарської діяльнос-
ті?

— В області прискорений перегляд
регуляторних актів у 2005 році завершено
і розпочато системну роботу щодо відсте-
ження результативності раніше прийнятих
регуляторних актів.

В масштабах області можна конста-
тувати наступне. Із запропонованого
переліку 679 регуляторних актів (серед
них були і регуляторні акти облдержад-
міністрації) 392 акти визнано такими, що
втратили чинність, 13 — переглянуто і 174
— залишено без змін.

Відповідна увага приділена послі-
довному відстеженню результативності
регуляторних актів, складаються звіти про
відстеження, які, згідно з чинним законо-
давством, оприлюднюються та подаються
до представництва Держпідприємництва
України у Львівській області.
Відповідно до Закону України «Про
засади державної регуляторної політики
у сфері господарської діяльності», в да-
ному напрямі залишаються дві основні
проблеми.

Перша — невідповідне і несвоєчасне
методологічне-консультаційне супрово-
дження виконання указів Президента
України та доручень уряду з боку спеці-
ально уповноваженого органу — пред-
ставництва Держпідприємництва України
у Львівській області спричинило суттєві
недоліки у виконанні зазначених норма-
тивно-правових актів та було причиною
несвоєчасності їх виконання протягом
червня-вересня 2005 р. Спільними зусил-
лями фахівців ситуацію було виправлено
на краще.

Друга проблема — недостатнє ви-
конання Закону України «Про засади
державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності» органами міс-
цевого самоврядування. Причиною є нео-
бов’язковість (факультативність) багатьох
положень цього закону для місцевих рад.
Як результат — розвиток підприємництва
та інвестиційна діяльність сповільнюють
свої темпи. Тому пропонуємо внести змі-
ни до даного закону України. Ми разом із
підприємницькою спільнотою спільними
зусиллями неодноразово готували про-
позиції до відповідних органів. Зрозуміло,
зміни в законах — справа тривала, і вирі-
шити це питання не так вже й легко, однак
поступ є, і це вже добре.


— Ще не так давно влада обіцяла
суттєво полегшити життя підприєм-
цям за допомогою «єдиного вікна». Чи
ефективно працюють «вікна» Львів-
ської області?

— В області завершено роботу із нала-
годження діяльності єдиних реєстраційних
вікон. Після ряду нарад з усіма причет-
ними до реєстраційних та післяреєстра-
ційних процедур структурами розпочали
роботу єдині реєстраційні офіси в усіх
регіонах, а в більшості — за принципом
організаційної єдності.

В більшості районів передача даних
здійснюється модемним зв’язком, що спо-
вільнює роботу. Крім того, незважаючи на
те, що інформація з ЄДР для постановки
на облік в органах державної податкової
служби, Пенсійного фонду, фондів соці-
ального страхування передається в елек-
тронному вигляді, дані органи додатково
вимагають від підприємців окремо подава-
ти заяви для постановки на облік.
Проблематичним залишається ряд
питань, зокрема:

O Покращення нормативно-правового
забезпечення «єдиного вікна», особливо
в частині регламентації документообігу
між суб’єктами після реєстраційних про-
цедур (так звана проблема уніфікації
документів). На практиці це часто-густо ви-
ливається для підприємця в необхідність
подавати документи/інформацію прямо
не передбачену профільним законом,
але регламентовану тим чи іншим підза-
конним актом.

O Вдосконалення програмного забез-
печення ведення державного реєстру та
вдосконалення і уніфікації електронного
документообігу. На нашу думку, до цієї
процедури повинен бути причетний визна-
чений національний оператор з відповід-
ними законними повноваженнями.


— А якою є ситуація з дозвільними
офісами?

— На території області проведено
відповідну роботу із запровадження ви-
дачі документів дозвільного характеру за
принципом організаційної єдності. Для
організації роботи єдиних дозвільних
офісів в області свою допомогу надавали
і міжнародні організації, зокрема проект
БІЗПРО. Так, за його сприяння дозвільні
офіси відкриті та функціонують у містах
Дрогобичі, Червонограді, Моршині, а також
дозвільний офіс в м. Кам’янці-Бузькій.
Після проведення належної підготов-
чої та методологічної роботи з 6 січня
2006 р. єдині дозвільні офіси працюють
на Львівщині за принципом організаційної
єдності в повному обсязі.

Підприємцям, думаю, буде цікаво і
корисно дізнатися, що з 5 жовтня 2006
року набуде чинності наступна норма
Закону України «Про дозвільну систему
у сфері господарської діяльності». Від-
повідно до частини першої статті 4 цього
закону необхідність одержання документа
дозвільного характеру; дозвільний орган,
уповноважений видавати такі документи;
платність або безоплатність видачі до-
кумента дозвільного характеру; строк
прийняття про видачу або відмову у видачі
дозвільного документа; вичерпний перелік
підстав для відмови у видачі документа
дозвільного характеру — всі ці відносини
мають регулюватися виключно відповідни-
ми законами. Таким чином система видачі
дозволів на розміщення об’єкта торгівлі та
сфери послуг стане набагато прозорішою і
впорядкованішою.


— Чи є проблеми, які потребують
оперативного вирішення на централь-
ному рівні?

— Є, звичайно. Найперше — потрібно
затвердити розміри тарифів, у тому числі їх
граничні розміри на проведення дозвільни-
ми органами обстежень (експертиз).
Потрібно визначити статус адміністра-
тора щодо виконання функцій з видачі
документів дозвільного характеру, умови
його оплати праці та категорії посад. Та-
кож існує проблема перегляду норматив-
но-технічних документів, на підставі яких
видаються дозволи (СНиП/ДБН, СанПіН
та інші), на предмет їх модернізації та
гармонізації.

Ще одна проблема — ліквідація про-
галин в законодавстві, що заважають
ефективному виконанню на практиці норм
і положень «дозвільного закону» і ви-
никли через останнє твердження робочої
групи Держкомзему України про те, що
ця структура та її регіональні органи не
здійснюють видачі документів дозвільно-
го характеру та не належать до системи
дозвільних органів.

Марина ОЛІЙНИК, додаток №2 до журналу Наше Кредо